BOHDAN IVANONKIV
Відомий в Україні та поза її межами хоровий диригент, педагог, культурно-мистецький діяч, заслужений артист України, художній керівник і головний диригент камерного хору Тернопільської обласної філармонії Богдан Михайлович Іваноньків народився 20 січня 1945 року в с. Ріпинцях Бучацького району Тернопільської області в селянській сім’ї.
Диригування хором вперше привернуло увагу Б. Іваноньківа в той час, коли він навчався на третьому курсі Івано-Франківського державного музичного училища на відділі народних інструментів, опановуючи такі інструменти, як фортепіано, акордеон та домру. Неабияку роль у цьому відіграли і його педагоги: Борис Федорів з вокалу та Михайло Магдій із диригування.
Після закінчення Івано-Франківського музичного училища Богдан Михайлович, як кращий випускник, працював викладачем вокалу та концертмейстером у Снятинському культурно-освітньому училищі, що на Прикарпатті.
З 1967 по 1972 роки Богдан Іваноньків — студент Львівської державної консерваторії ім. М. В. Лисенка. Тут він одночасно навчався на двох факультетах: диригентсько-хоровому (клас професора Ю. Луціва) та вокальному (клас професора М. Байко). Крім того, Б. Іваноньків відвідував заняття відомих педагогів-диригентів М. Колесси, Є. Вахняка, М. Антківа, від яких узяв усе те краще, що було в їхній педагогічній практиці. Удосконалюючи свої знання з вокалу, він деякий час приватно займався у відомого вокального педагога О. Бандрівської — племінниці славетної співачки С. Крушельницької.
Під час навчання в консерваторії майбутній маестро удосконалював свої практичні знання та вміння в роботі з аматорськими хоровими та вокальними колективами, зокрема зі студентською хоровою капелою Львівського державного університету ім. І. Франка, яку він сам організував і довів до високого мистецького рівня. Визначною подією в його житті залишилася праця з вокальним чоловічим квартетом, який діяв при цьому навчальному закладі. За успішне керування колективом Б. Іваноньків отримав письмову подяку від славетного українського співака І. Козловського.
Після завершення навчання у Львівській консерваторії Б. Іваноньків повернувся на Тернопільщину: спочатку працював художнім керівником обласної філармонії (1972—1974), а опісля — викладачем хорових дисциплін Тернопільського державного музичного училища ім. С. Крушельницької (до 1993 року).
Із самих початків роботи зі студентами в класі Б. Іваноньків навчав їх щоденної системної праці, вивчення напам’ять хорових партій та партитур (остання активізує вироблення музичного слуху, музичної пам’яті та вільного почування в майбутньому перед хоровим колективом). Як результат такої роботи — випускники — народний артист України Я. Лемішка, заслужені артисти України Н. Чорпіта, Б. Репка, О. Лилик, хормейстер національної капели України «Думка» Ф. Фещак, керівник Тернопільського гурту «Світозари» І. Ясній та ін. — стали гордістю його класу.
Богдан Іваноньків — багатолітній керівник народної чоловічої хорової капели «Кооператор» (1974—1987). Колектив під його керівництвом — яскрава сторінка в хоровому мистецтві не тільки Тернопільського краю, але й усієї Української республіки та колишнього Радянського Союзу.
Чоловіча хорова капела «Кооператор» під керівництвом Богдана Іваноньківа неодноразово виступала з концертами в багатьох селах та містах Радянського Союзу, а також за кордоном (Болгарія, Польща, Чехословаччина). Десять творів із репертуару цього колективу було записано на грамплатівку фірми «Мелодія», а в 2004 році перезаписано на компакт-диск.
Богдан Михайлович багато сил і творчої енергії вклав у мистецьке життя Струсівської заслуженої самодіяльної капели бандуристів «Кобзар» (1972—1999). Завдяки його професіональним підходам колектив досягнув високого рівня. Доказом цього є неодноразове залучення Струсівської капели бандуристів «Кобзар» під керівництвом Б. Іваноньківа до урядових концертів, присвячених пам’ятним датам держави, які відбувалися в Тернополі, Києві, Москві та за кордоном (у Польщі, Болгарії, Німеччині, Франції, США, Канаді).
Як керівник-новатор, Б. Іваноньків увів у склад Струсівської капели бандуристів «Кобзар» додаткові народні інструменти, які надали колективу особливого колоритного звучання, розширили амплітуду трактування художніх образів, збагатили репертуар. Тому ряд українських і зарубіжних музичних критиків та високопрофесійних музикантів захоплювалися цим колективом.
Дбаючи про майбутнє поповнення колективу, Богдан Михайлович у другій половині 80-х років XX століття організував на базі Теребовлянського культурно-освітнього училища ансамбль хлопчиків-бандуристів «Кобзарик», більшість яких поповнили лави основного складу капели бандуристів і стали її окрасою.
У 1987 році за значну культурно-мистецьку та концертно-виконавську діяльність, а також високий професійний рівень підготовки хорових колективів Б. Іваноньків отримав мистецьке звання «Заслужений артист України». Це була справжня оцінка його подвижницької діяльності на ниві українського музичного мистецтва.
Найвищого злету Струсівська заслужена капела бандуристів «Кобзар» набула в період національного відродження України. Колектив підготував і представив слухачам такі концертні програми, як «Історичні та козацькі пісні», «Колядки та щедрівки», «Стрілецькі та повстанські пісні», «Літургійна музика українських композиторів», що неодноразово тішили публіку «своїм артистизмом, своєрідністю інтерпретації та неординарністю самого представлення».
З 1994 по 2011 роки Б. Іваноньків працював на посаді доцента кафедри вокально-хорових дисциплін Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Багато вмінь та практичних навичок він передав студентам — майбутнім учителям музичного мистецтва. Тут він керував студентським камерним хором та вів клас диригування й вокалу.
За час роботи зі студентським камерним хором Інституту мистецтв Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка Б. Іваноньків підготував 4 повних концертних програми. У них гідне місце займають і твори великої форми — кантати «Радуйся, ниво неполитая» М. Лисенка на слова Т. Шевченка, «Хустина» Л. Ревуцького на слова Т. Шевченка, «Вечорниці» П. Ніщинського (сценічний варіант), фрагменти зі Святої літургії Лесі Дичко та ін.
З 2011 року Б. Іваноньків — художній керівник та головний диригент камерного хору Тернопільської обласної філармонії. За декілька місяців роботи з філармонічним хором він підготував нову концертну програму із творів зарубіжних і українських композиторів, ряд концертних програм. Серед них: «Зарубіжна хорова музика», «Колядки і щедрівки», «Сучасні твори українських композиторів» та ін. Під керівництвом маестро камерний хор Тернопільської обласної філармонії вперше виконав із симфонічним оркестром хорову кантату «Заповіт» С. Людкевича, «Carmina burana» К. Орфа та «Вечорниці» П. Ніщинського. Виконання цих творів стало справжньою культурно-мистецькою подією не тільки в м. Тернополі, а й в Україні загалом.
За статтею Я. Лемішк