27 червня у нашому місті, в Костелі Св. Варфоломія, виступили польський і львівський мистецькі колективи в рамках ХІІІ Фестивалю Давньої Музики у Львові. Фестиваль, започаткований 2003 року доцентом Львівської Музичної Академії ім. М.Лисенка, кандидатом мистецтвознавства Романом Стельмащуком (уродженцем Дрогобича), став невід’ємною атракцією старовинного             Львова й відображає закарбовану в мистецтві минулих віків духовну належність українців до Європи.

Цьогорічний захід, організований Польським товариством старовинної музики у Варшаві й Фестивалем Давньої Музики у Львові, відбувся за фінансового сприяння Міністра Культури і Національної Спадщини Польщі. Аура Костелу Св. Варфоломія, що був зведений у першій третині ХV століття та є взірцем готичної і ренесансової архітектури з розписами інтер’єру в бароковому стилі, якнайкраще сприяла рецепції слухачів і допомагала віртуально переноситися у просторі та часі. Ансамбль давніх інструментів «Арс Нова» з Варшави, під гаслом «спільний спадок – нові можливості», репрезентував інструментальні й вокально-інструментальні твори ХV – ХVІІ віків (епох польського середньовіччя, ренесансу, бароко), а також сучасну польську музику ХХ –ХХІ століть для давніх інструментів.

   Ансамбль у складі мистецького керівника Кшиштофа Овчиніка (він же виконавець на флейтах і крумхоргу), Дагмари Барни (сопрано), Марти Залєвскої і Йоганни Ногаль (фідл), Павла Залєвского (віола да гамба), Мірослава Фельдгебеля (арфа) показав вивершене розуміння стильових особливостей інтерпретації творів. К.Овчинік у своїх коментарях спеціально підкреслив традиції українсько-польських музичних зв’язків, що сягають глибини століть. Ці зв’язки виразно унаочнені у представленій програмі ансамблю, зокрема, у використанні одним із польських композиторів унікального манускрипту Львівської Табулатури, в опрацюванні іншим польським автором української народної пісні «Прощай, мила Україно», взятої із фольклорного збірника польського етнографа ХІХ ст. Оскара Кольберга. Ансамбль старовинної музики «Львівські Менестрелі», заснований колишньою дрогобичанкою, Лауреатом регіональних, обласних та Всеукраїнського конкурсів, ученицею Професора Ірини Мєдвєдєвої, членом міжнародної асоціації письменників Лєною Дадукевич 2000 року, нині вже добре відомий поціновувачам старовинної музики як львівсько-волинських теренів, так і Варшавсько-Вроцлавських фестивальних імпрез.

   У нинішній бароковій програмі ансамблю під гаслом «Європа всередині нас» Л.Дадукевич зібрала неабияке гроно солістів з артистів Львівської Національної опери: мистецький керівник і виконавиця на класичній та бароковій скрипці – Лєна Дадукевич, Олег Лановий (тенор), Сергій Луценко (поперечна дерев’яна флейта), Ольга Бойчук (віолончель), Сергій Григоренко (вірджинал) продемонстрували національне розмаїття барокового стилю на різножанрових зразках творчості німецьких, італійських і австрійських композиторів. Виконання окремих композицій було із вдячністю присвячене мистецьким керівником своїм дрогобицьким викладачам – Олександрові Меркулову та Володимирові Грабовському (присутнім на концерті). Циклічні сонати корифеїв німецької музичної культури Й.-С.Баха та Г.-Ф.Генделя розгорнули багатство інтонаційно-виразових ідей, фактурних прийомів і тембрових контрастів у віртуозному виконанні інструментальної групи ансамблю.

   З важливою формотворчою функцією генерал-басу в партіях вірджиналу та віолончелі (що становили в обох сонатах басову основу) досконало справилися концертуючий піаніст, Лауреат міжнародних конкурсів, кандидат мистецтвознавства С.Григоренко та віолончелістка О.Бойчук. Натомість при супроводі вокальних творів артисти-інструменталісти надали можливості О.Лановому, провідному солістові Національної опери, Лауреату міжнародного конкурсу, проявити чудове володіння бель канто – італійським вокальним стилем, що зародився в епоху бароко та став прикметною ознакою національної вокальної школи Італії.

   Слухачі мали змогу насолодитися дійсно благозвучним тембром співака, його напрочуд тонким нюансуванням найменших музичних побудов, широкими градаціями динаміки й переконливо-одушевленим відчуттям любовних текстів пісень Дж.Джордані, В.Белліні, А.Скарлатті (уривки яких були зачитані в перекладі українською мовою перед виконанням), а також арії Дж.-Б.Бонончіні з опери «Грізельда» та відомого романсу із опери Г. Доніцетті «Любовний напій». Останній твір став справжньою фінальною бароковою каденцією (хеміолою) всього концерту. Знаменита інструментальна мелодія Орфея з однойменної опери австрійського композитора К.-В.Глюка (першого великого реформатора оперного жанру, передвісника віденської класичної школи) була досконало виконана із соло С.Луценка на флейті.

    Обрамлення зворушливої і тендітної мелодії фрагментами балетної музики з опери надало більшої цілісності сприйняттю. До цієї, однієї з «вічних», мелодій артисти доклали чимало непідробної щирості і людяності, водночас вона ніби долинала з неземних сфер, як справжнє благання Орфея про визволення Еврідіки перед воротами раю. Висока майстерність у поєднанні з витонченим художнім смаком і шляхетністю вислову, відповідність естетиці доби – провідні риси виконавської манери «Львівських Менестрелів». Хочеться вірити, що ансамбль і надалі буде приносити насолоду моральною чистотою та глибиною думок і почуттів найкращої давньої музики Європи. Адже цього так бракує у нашому неспокійно-тривожному сьогоденні. 

    Оксана ФРАЙТ, кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри музикознавства та фортепіано ДДПУ ім. І.Франка